Виростивши сильну кореневу систему та крону лимона, можна дозволити кімнатному деревцю плодоносити. Під час плодоношення бажано, щоб температура повітря була не нижче +16...18 °С, а вологість — не менше 60%, тоді добре формується бутон і майже не осипається зав’язь.
Однак у квартирі всі ці параметри перевірити складно. Тому потрібно частіше обприскувати лимон, провітрювати кімнату, а ще краще — поставити на підвіконня кілька блюдець з водою: під час випаровування вони створюють необхідну вологість повітря. Для гібридних лимонів температура до +40 °С не зменшує кількість повноцінної зав’язі, тож надмірно хвилюватися не варто. Зав’язь частково осипається двічі: одразу після цвітіння та коли плодики досягають розміру лісового горіха. Таке осипання зав’язі вважається біологічно нормальним, якщо воно становить 20–40% від усіх зав’язалих плодів.
Слід пам’ятати, що справжні лимони формують квітки у пазухах листків і дуже рідко — на кінцях гілок. Гібридні ж сорти, навпаки, часто плодоносять на кінцях молодих і старих гілок. Крім того, плодоношення справжнього лимона відбувається на коротких горизонтальних, густо облиствених гілочках — плодушках, а гібриди, навпаки, частіше цвітуть і плодоносять на вертикальних пагонах.
Достигання плодів лимона залежить від кількості світла, живлення, правильної агротехніки, сорту, пори року і триває від 7 до 12 місяців. Лимони в умовах помірної смуги повністю достигають, причому їхні смакові якості навіть кращі за привізні — вони багатші на вітамін С.
Плоди на гілці можуть бути поодинокими, по два–три разом, а в деяких сортів — навіть гронами по сім–дванадцять штук. Лимони можуть висіти на дереві до трьох років, щоправда, навесні знову зеленіють, а потім до осені, визріваючи, жовтіють.