Лимон. Виховання
Виховання деревця, формування крони
Виховання деревця
Щоб виростити гарне доросле плодоносне деревце лимона, його, наче маленьку дитину, потрібно від самого початку виховувати й загартовувати, не створюючи надмірного комфорту й роблячи це вміло та обережно.
Почнемо з формування кореневої системи. Мета — отримати на малій площі землі якнайбільшу поверхню коренів. Досягається це методом постійного пересаджування (перевалки) рослини в усе більший за об'ємом горщик.
Отже, приблизно через пів року, коли ваш лимон оплете корінням увесь земляний ком у горщику, візьміть інший горщик, діаметр якого на 5 см більший за попередній, а висота — така сама. На дно нового горщика покладіть дренаж — пісок, керамзит або деревне вугілля, а зверху трохи землі, яку ви заготовили в лісі. Замість землі можна використати гній або перегній. Добре полийте лимон і, перевернувши його догори дном, обережно вийміть із горщика разом із земляним комом, намагаючись не пошкодити кореневу систему. Потім помістіть рослину в підготований новий горщик (діаметр більший на 5 см), не забувши обережно прибрати старий дренаж до рівня земляного кома пальцями. Встановіть деревце по центру і засипайте землею лише простір між комом і стінками горщика;
поверхню над кореневою шийкою засипати в жодному разі не можна (Рис.3). Корені при пересадці не пошкоджувати й не обрізати — це значно сповільнить ріст деревця. Після пересадки лимон слід поставити на те саме місце й у тому самому положенні щодо світла, не забуваючи добре поливати та щодня обприскувати водою.
Перевалка лимона.
Посадка лимона.
Якщо ви випадково пошкодили корені, для кращого приживлення потрібно на кілька днів накинути на деревце поліетиленовий пакет. Знімати пакет не одразу, а поступово — бажано вночі, а вдень знову надягати. Це робиться для того, щоб не засохло листя, поки коренева система ще слабко подає до нього вологу. Після пересадки лимон не підживлюють упродовж одного місяця, поки він добре не вкорениться.
Пересаджування (перевалки) слід проводити кілька разів, приблизно кожні пів року. При цьому кожного разу діаметр горщика збільшується на 5–7 см — до тих пір, поки не виросте деревце з гарною кроною й потужною кореневою системою, пристосованою до обмеженого об’єму ґрунту. Завершити пересадки потрібно тоді, коли деревце займе максимально можливий простір на підвіконні, в еркері або на балконі. Після цього змінювати горщик не слід, але щонайменше раз на рік, навесні, необхідно оновлювати верхній шар ґрунту. Землю обережно згрібають пальцями до оголення коренів, після чого засипають новою землею або перегноєм.
Категорично не можна висаджувати рослину одразу у великий горщик. Це неминуче призведе до загибелі саджанця, оскільки коріння ростиме у верхніх шарах ґрунту, а всередині залишиться невикористаний об’єм землі, який швидко закисне, що спричинить загнивання коренів. У тісному посуді, коли коріння вже проросло через дренажний отвір, також не можна довго тримати рослину, бо неукріплене деревце почне цвісти й плодоносити, що призведе до його виснаження та слабкого приросту.
Формування крони
Потрібно добре розуміти, що крона будь-якого дерева має бути дзеркальним відображенням кореневої системи. У природних умовах або в умовах теплиці коренева система приблизно в 40 разів більша, ніж у будь-якому, навіть найбільшому, горщику, відрі чи діжці. Виходячи з цього, очевидно, що має бути відповідність між кроною й кореневою системою. Саме тому крону потрібно формувати з коротких гілочок, яких має бути якомога більше, і порядок яких також має зростати (Рис. 4), адже тільки на 4–5-му порядку гілкування можна дозволити цитрусовому деревцю плодоносити.
Формування крони кімнатного лимона здійснюють методом прищипування (пінцировки), тобто виламуванням молодих пагонів продовження. Лише за крайньої необхідності можна проводити обрізання, адже воно послаблює рослину в горщику.
Формування крони лимона.
0, 1, 2, 3, 4, 5 — порядки гілкування крони
Отже, спочатку ваш лимон складається з однієї гілочки з трьома листочками, висота якої становить 10–15 см. Минувши трохи часу, він почне рости — як правило, з-під самого верхнього листка піде новий пагін. Якщо це так, саме цей пагін продовження потрібно заздалегідь виламувати — й робити це до того часу, поки з-під кожного листка не піде по одному пагону, або хоча б з-під двох верхніх. Потім кожен із цих молодих пагонів потрібно прищипнути (видалити верхівку), залишивши на ньому лише 4 листки, не більше. Коли три молоді пагони визріють (листя на них стане великим і темно-зеленим), це й буде перший порядок гілкування.
Через деякий час кожна з гілочок знову почне рости, випускаючи по одному пагону продовження, який також потрібно виламувати ще дуже молодим — доти, поки з-під трьох листків на цих гілках не почнуть рости три нових пагони. Ці пагони згодом визріють і становитимуть пагони другого порядку гілкування. Не забувайте також зробити прищипування і на них. Тоді ці пагони швидше визріють, і деревце буде компактнішим і гарнішим.
Пагони третього порядку гілкування можуть бути тонкими, з трьома листочками. У такому разі краще всі їх видалити, а замість слабких пагонів виростуть нові, з більшою кількістю листя. На них залиште лише 4 молоді листки, прищипнувши верхівку, щоб дерево знову почало гілкуватися. Не шкодуйте виламувати пагін продовження на кожній з гілочок — не чекайте, поки пагін визріє. Інакше лимон буде рости, як лоза, й тоді доведеться довго чекати на плодоношення.
Формування крони завершують на 4–5-му порядку гілкування — лише після цього деревцю дозволяють плодоносити. Це відбувається на 2–3-й рік. Якщо бутони з’являються раніше, їх потрібно обривати, не даючи деревцю зацвісти. В іншому разі лимон може довго хворіти або навіть загинути від виснаження.
Слід зазначити, що лимони на власному корені, як правило, добре гілкуються самі, але довжину гілочок усе ж потрібно регулювати прищипуванням. Не допускайте, щоб гілочка постаріла й повністю визріла з великою кількістю листя — інакше доведеться вдаватися до обрізки, що небажано для кімнатного лимона. У такому випадку даремно витрачаються поживні речовини, а головна мета — швидше отримати плодоносне деревце — досягається далеко не завжди.
Під час формування деревця слід враховувати його розташування в квартирі та освітлення крони. У лимона, що стоїть на вікні, потрібно формувати плоску крону, яка прилягає до поверхні скла. Для цього видаляють або вирізають усі гілки, що ростуть у бік кімнати, а також ті, що спрямовані всередину крони й загущують її.
Коли деревце починає плодоносити, необхідно стежити, щоб одночасно з цвітінням відбувався і новий приріст на інших гілках. Якщо цього не трапляється, наступного року плодоношення або не буде зовсім, або ж воно буде дуже слабким. Відплодоносивші гілки потрібно одразу після зняття плодів обрізати на 3/4 їхньої довжини. Плоди не варто тримати на гілках достиглими понад три місяці, адже це значно виснажує деревце. Особливо це важливо взимку, коли дні короткі, а поживні речовини з листя активно витрачаються на плоди, майже не поновлюючись.
Під час формування крони слід зважати й на те, що гілки лимона, які цвітуть і плодоносять, припиняють ріст, а першими завжди проростають найверхніші пагони рослини. Щоб змусити рости гілочку, яка постійно цвіте, її потрібно обрізати на 1/3 довжини, а іноді й наполовину. Сухі гілки слід обов’язково вирізати «на кільце» (біля самого стовбура), замазуючи місце зрізу олійною фарбою або садовим варом. Гілочки, що втратили листя, але не цвіли, також потрібно обрізати на третину довжини. Обрізання бажано проводити в лютому–березні, коли день починає збільшуватись.
В умовах помірної смуги, де влітку довгий день і коротка ніч, цитрусові часто дають так звані жирові пагони (вертикальні пагони, що ростуть із товстих скелетних гілок або нижньої частини стовбура). Їх дуже важливо вчасно видаляти — виламувати одразу ж, оскільки вони сильно послаблюють усю крону лимона, шкодячи нормальному росту та плодоношенню. Деякі автори радять перетворювати жирові пагони на плодоносні, нахиляючи їх у горизонтальне положення — підвішуючи вантажі або зв’язуючи кілька гілок мотузками. Але, згідно з багаторічним досвідом, у місцях перегину знову починають рости жировики. У такому разі складно формувати крону, тож рекомендую негайно видаляти жирові пагони, щойно ви їх помітите. Також не забувайте, що іноді рослина «жирує» через надмірне підживлення азотними добривами. Тому слід тимчасово виключити азот із підживлень.
Деякі сорти гібридного походження, такі як Мейєр, Ташкентський, Ювілейний, Пондероза, дуже часто утворюють надмірну кількість квітів на шкоду росту. Тому ще нерозквітлі бутони потрібно обривати, регулюючи плодоношення та рівномірно розподіляючи його по кроні деревця. Залишати слід лише одну зав’язь на 15–20 старих листків — тоді плід лимона добре визріє, і буде новий приріст, а отже, і врожай наступного року.