Розглянемо екологічні та інші умови, характерні для кімнат і теплиць. У кімнатах, як правило, спостерігається недостатнє освітлення, малі розміри вікон, висока температура взимку, сухе повітря, значні перепади температури й освітлення біля вікна в зимово-літній період, можливі протяги, а також насичення повітря шкідливими для лимона газами (наприклад, пропан-бутан на кухні). Тут варто згадати, що в міській квартирі є балкон, який також можна пристосувати для вирощування лимонів, змінивши деякі умови — про це йтиметься нижче.
У теплицях освітлення значно краще, можна регулювати перепади температур, а також вологість повітря. Щоправда, усе це потребує додаткових витрат і не завжди легко здійснити або ефективно реалізувати. Крім того, тривалість дня й ночі в умовах помірного клімату суттєво різниться влітку та взимку.
Очевидно, що обраний сорт повинен бути тіньовитривалим, слабо реагувати на перепади температур, бути посухостійким і при цьому високоврожайним. Цим вимогам найбільше відповідають лимонні дерева гібридного походження або ж вирощені з насіння в місцевих умовах.
Виходячи з багаторічного досвіду багатьох цитрусоводів-аматорів і мого власного, рекомендую сорт Ташкентський — дуже тіньовитривалий, високоврожайний і низькорослий гібридний лимон, який рано вступає в період плодоношення. Цей сорт був виведений Фахріддіновим в Узбекистані шляхом щеплення сорту Мейєр на Новогрузинський. При цьому одна з гілок виявилася з унікальними, згаданими вище, якостями. Сорт рясно плодоносить навіть за умов слабкого освітлення.
Другий сорт — Ювілейний, також виведений в Узбекистані методом щеплення лимона сорту Ташкентський на сорт Новогрузинський. При цьому одна з гілок почала швидко рости та давати гігантські плоди масою до одного кілограма і більше. Це рідкісне явище гігантизму серед рослин. Сорт Ювілейний виявився стерильним щодо інших сортів, хоча сам здатен їх запилювати. Витривалість і врожайність цього сорту ще вища, ніж у Ташкентського, але плоди мають гірші смакові якості. Втім, сорт Ювілейний заслуговує на увагу як фахівців, так і аматорів своєю тіньовитривалістю, врожайністю, унікальною здатністю до розмноження, зростання та майже 100% зав’язуванням плодів навіть за умов низької вологості повітря та ґрунту.
Третій сорт — Київський, був виведений автором цієї книги методом селекційного відбору сіянців сорту Дженоа. Він більше підходить для теплиць і кімнат із великими вікнами, балконами, еркерами, оскільки є високорослим, з високою врожайністю. Належить не до гібридів, а до справжніх лимонів. Якість плодів — дуже висока. Сорт дуже тіньовитривалий.
Інші сорти описані в літературі, перелік якої подано наприкінці цієї книги. Їх також вирощують у кімнатах і теплицях, але вони часто скидають листя, уражуються хлорозом і бувають маловрожайними, наприклад, сорт Павловський.
А загалом моя порада любителям-цитрусоводам така: обирайте будь-який саджанець лимона, вирощений методом живцювання, щеплення чи з насіння, але щоб він зростав в умовах, подібних до ваших, і при цьому добре плодоносив. Головне — максимально наблизити умови в закритому ґрунті до умов субтропіків.