Тут слід пам’ятати одну просту істину:
Деревце лимона — це така ж частинка природи, як і людина, для якої різноманітність у харчуванні визначила сама природа. Земляна грудка в горщику слугує рослині джерелом живлення лише близько місяця, а згодом стає лише середовищем для укриття коренів. Через це лимон потрібно підживлювати регулярно, бажано не рідше одного разу на тиждень, особливо навесні та влітку, в період активного росту та плодоношення.
Багато авторів книг, перелік яких буде наведено в кінці цього видання, рекомендують різні хімічні добрива, які нині стали дефіцитними та до того ж досить дорогими. Це створює зайві труднощі для любителя кімнатного садівництва. Тому я вирішив не наводити жодних хімічних добрив, окрім комплексного рідкого безхлорного добрива “Віто”.
Звернімося краще до досвіду наших дідів і прадідів, які з успіхом користувалися тим, що дарувала матінка-природа, і що доступне кожному, навіть тому, хто живе у міській квартирі. Потрібно завжди пам’ятати: добриво має бути ефективним, швидкодіючим, не обпалювати корені, не містити хлору й, бажано, не мати неприємного запаху, щоб не створювати дискомфорту в помешканні.
Лише один вихідний день навесні або влітку ти, справжній любителю цитрусових, присвятиш приємній прогулянці в парк або, ще краще, до лісу, де ростуть листяні дерева. Комора добрив під кожною липою, березою, кленом, акацією відкриє перед тобою свій дивовижний скарб — безцінне багатство макро- й мікроелементів, таких необхідних для кімнатного лимона. Не забудь прихопити із собою кілька поліетиленових пакетів — і тоді аромати грибного лісу наповнять твою оселю, змішавшись з пахощами квітучого лимона в чарівну симфонію вічного й всюдисущого життя.
Знайди в парку або лісі стару липу, під якою роками й десятиліттями накопичувався найцінніший добривний матеріал — гумус. Обережно зніми верхній шар перегнилих листків, а тонкий (до 5 см завтовшки) шар землі збери у поліетиленовий пакет. Ця земля — для пересадок і як добриво для підживлення.
Для пересадок беруть дві частини (два стакани) такої землі й одну частину (стакан) піску, добре перемішують, додаючи за можливості трохи перегною та золи (2–3 столові ложки). Для підживлення — півбанки землі залити водою доверху й настояти не менше двох діб, після чого поливати лимон цим настоєм один раз на тиждень.
А ось чорними очима дивляться на вас деревні вуглики давно згаслого багаття. Назбирайте їх у пакет. Згодяться для дренажу, а в порошкоподібному вигляді — запобігатимуть закисанню земляного кома в горщику, якщо додати ложку цього чорного пилу до землі під час посадки або пересадки. Крім того, візьміть там же золи (попелу) цілий пакет — вистачить на кілька років.
Одна ложка золи на літрову банку води для поливу — це пожива на другий тиждень, що запобігає закисанню ґрунту, а також багата на калій, кальцій, фосфор і мікроелементи, такі необхідні вашому деревцю.
Дорогою додому ти побачиш, як при дорозі росте нікому не потрібна, вигнана з городів рослина, яку називають лободою, хоча мало хто знає, скільки в ній життєвої сили для росту всіх рослин — азоту. Подрібнена ножем і залита в банку наполовину з водою, через тиждень-два вона наситить земляний ком соками росту, й твій красень-лимон стане ще темно-зеленішим і пишнішим.
Ось так і склалося це казкове меню з дарів лісу й полів, а в нашій душі ніколи не стихне шелест листя, спів птахів і райський аромат лісової гущавини.
Щоб менше хворів твій лимон, щоб швидше ріс — завітай до аптеки. Можливо, тобі пощастить, і на полиці побачиш марганцевокислий калій. Кілька кристаликів розмішай у півлітровій банці. Рожевим розчином, один раз на місяць, увечері обприскай і полий деревце — воно відповість тобі бурхливим ростом, а всі шкідники залишать рослину.
А якщо у тебе є друзі в ливарному або ковальському цеху, попроси в них трохи окалини (закису заліза) й посип нею раз на рік поверхню ґрунту в горщику, злегка перемішавши із землею. Не клади в землю іржаві цвяхи, бо лимон не засвоює окис заліза (іржу), йому потрібна саме закис заліза (окалина).
Іноді лимон можна обприскувати слабким розчином карбаміду (сечовини) — одна чайна ложка сечовини на один літр води. Зазвичай це роблять тоді, коли лимон виводять зі стану спокою, тобто в лютому чи березні.
Було б, звісно, добре кожної весни й осені обережно зняти пальцями верхній шар землі, не пошкоджуючи коріння, а на його місце насипати перегною або гумусу з-під липи. Також можна поливати лимон заваркою — це дуже позитивно впливає на загальний стан деревця.
Коли деревце підросте й почне цвісти та плодоносити, його слід підживлювати рибним відваром, який багатий на фосфор в органічній формі — він легко засвоюється лимонним деревцем. Для цього беруть 100–200 грамів свіжої риби, заливають одним літром води й варять приблизно годину. Потім охолоджують, проціджують і зберігають у закритому посуді на верхній полиці холодильника. Одну-дві ложки цього відвару завжди можна додати до підживлювальних настоїв — і тоді врожай лимонів буде гарантовано.
Щодо інших рекомендацій, які ви знайдете в різних джерелах, можу сказати одне:
не захоплюйтесь хімічними добривами, адже в обмеженому об’ємі ґрунту вони часто обпалюють коріння, защелачують або закислюють землю. Це завдає великої шкоди кімнатним рослинам. Щоб правильно їх застосовувати, потрібен постійний лабораторний аналіз ґрунту, що не завжди доступно звичайному цитрусоводу-любителю.